Вужеморд - ви запитували: звідки ця назва?

Отже, походить з народної медицини. Колись вважався засобом від наслідків укусу змій.
Нині використовується в кухні під назвою скорцонера. Корінь також називають зимовою спаржею. Його можна готувати так само, як коренеплоди - пекти, смажити, варити, а листя додавати до салатів.
Вужеморд характеризується багатством мінералів – таких як калій і натрій, кальцій, залізо, магній, фосфор і хлор. Містить також провітамін А (бета-каротин), вітамін Е і С та вітаміни B1, B2 і PP.
Містить інулін – цукор, який можуть вживати діабетики. Крім того, має пребіотичні властивості – підтримує розвиток корисної мікрофлори в наших кишківниках. Тобто підтримує травлення і зміцнює імунітет.
Відвар з вужеморду має відхаркувальні і потогінні властивості - стане в нагоді в наближеному сезоні застуд.
Ця рослина також діє сечогінно, тому її можна використовувати як допоміжний засіб при лікуванні запалень сечового міхура.