Конюшина

Дзяціліна — це регіональна та старопольська назва цієї повсюдно поширеної рослини. Конюшина — назва, що походить від любові до неї коней.

Найчастіше трапляються різновиди білого та червоного кольору.

Біла конюшина у своєму складі містить, зокрема: дубильні речовини, флавоноїди, вітамін C, а також ефірні олії.

Вона характеризується протидіарейними, протиревматичними та протиартритними властивостями. Настій із квітів можна застосовувати під час лікування інфекцій верхніх дихальних шляхів. 

Червона конюшина багата на вітаміни A, B, C, E і P, а також калій, кальцій, магній, селен, мідь, хром, залізо та цинк. У ній містяться такі речовини, як фенолокислоти, антоціани, дубильні речовини, ефірні олії і найважливіше — ізофлавоноїди (що мають дію, подібну до естрогенів).

Ця рослина сприяє регулюванню апетиту, підтримує серцево-судинну систему, полегшує відхаркування, діє спазмолітично та сечогінно.

Найчастіше, однак, її використовують у засобах для жінок у період менопаузи, оскільки вона ефективно зменшує припливи жару, стримує демінералізацію кісток, знижує рівень холестерину в крові та поліпшує настрій.

Конюшину використовують як для виробництва добавок, настоїв, соків, так і косметичних засобів.

Останні особливо рекомендовані для шкіри, схильної до акне, та куперозної шкіри.

Дзяціліна, конюшина — помічна рослина,

підтримує жінку, коли вона починає відцвітати.